Український класифікатор товарів ЗЕД чи що таке коди УКТЗЕД?
Для того, щоб точно ідентифікувати товар, ставку мита та заходи контролю, будь-якому товару, що перетинає кордон України в імпортному чи експортному напрямку, надається 10-ти значний код. Близько 80% проблем, що виникають на митниці під час оформлення вантажу – неправильна класифікація товару. Тому, головне завдання брокера – правильно підібрати код.
УКТ ЗЕД та механізм підбору коду
Коли стоїть завдання розмитнити або замитнити товар, все починається з Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД). Він складається з набору кодів товарів, описів товарів, що відповідають цим кодам, та пояснень, як класифікувати товари за тими чи іншими кодами. УКТ поділено на 21 розділ та 97 товарних груп. При цьому кожна з груп у свою чергу поділяється на товарні позиції, субпозиції, категорії та підкатегорії. У половині випадків успіх проходження митниці залежить від уміння брокера працювати з УКТ. У чому полягає механізм підбору коду та якість роботи самого брокера?
Крок перший – за допомогою УКТ за назвою товару підбирається код. І якби все було так просто, то послуги брокерських компаній, напевно, були б не потрібні. Але складність класифікації полягає в тому, що не для кожного товару є окремий код і часто виникають спірні ситуації, при яких для того самого товару можна присвоїти більше одного коду. Тому, щоб правильно класифікувати товар, потрібен другий крок – перевірити примітки до товару, де є докладний опис.
Якщо код товару ще залишається спірним, досвідчені митні брокери використовують додаткові інструменти. Зокрема, йдеться про реєстр класифікаційних рішень, у яких міститься інформація про заперечені раніше митницею коди товарів, заявлених брокерами. Ще один із можливих додаткових інструментів – лабораторне дослідження. Цей метод може бути використаний у випадку, коли є два спірні коди. Лабораторія дозволяє з’ясувати точний склад, щоб правильно класифікувати товар. Використовується такий метод, як правило, для товарів медичного призначення, хімікатів, текстилю, дорогоцінних металів та ін.
Що ще може зробити досвідчений брокер, коли не впевнений у правильності коду – це отримати у митниці попереднє класифікаційне рішення. Завдяки цьому можна запобігти зміні коду (як показує практика на підвищену ставку мита), конфіскацію або штраф, розмір якого може становити 300% вартості товару.
Дуже часто, щоб спростити свою роботу, недосвідчені брокери при декларуванні імпортного товару використовують код країни відправника. Однак, як правило, вони збігаються лише на рівні перших чотирьох знаків, тобто групи та підгрупи товару. У багатьох країнах на більшу частину експорту діє нульова ставка мита, тому під час оформлення митний брокер може зневажливо поставитися до класифікації товару. Отже, спираючись на код країни відправника при оформленні вантажу, є велика ймовірність припуститися помилки та піти у велику ставку мита і як наслідок до переплат на митниці податкового навантаження, яке за підсумком ляже на собівартість продукції товару на ринку і зменшить конкурентну міцність.
Коли код товару було чітко визначено, створюється товарна довідка, у якій вказуються всі вимоги, необхідні для імпорту чи експорту конкретного товару. Зокрема, ставки податків, можливі преференції (пільги), які існують на цей код, заборони (зазвичай санкції) та нетарифне регулювання, тобто всілякі дозвільні документи, які можуть знадобитися для товару.
Ризики неправильної класифікації товарів
- Підвищення ставки мита. Найбільш поширений випадок, пов’язаний з невірним обраним кодом товару – підвищення ставки мита. Якщо спочатку вантаж декларується під нульову ставку мита, а пізніше митні органи підвищують його до 10% і більше, на імпортера лягає додаткове фінансове навантаження, до якого він не був готовий. Як наслідок, ці витрати переносяться на кінцевого споживача, що знижує конкурентоспроможність продукції на ринку.
- Заборона на ввезення чи вивезення товару. Крім того, оскільки код товару визначає не тільки ставку мита, а й нетарифне регулювання (ліцензування, квотування, технічні, санітарні, екологічні стандарти тощо), то неправильна класифікація може призвести до того, що необхідні документи не будуть підготовлені, що також викличе проблеми з митницею та може зробити ввезення чи вивезення товару взагалі неможливим.
- Постаудити митниці. Іноді митні органи проводять постаудит – перевірку поставок за минулий період. Перевіряються не всі поставки, а вибірково – конкретна група товарів, регіон чи окрема митниця. У разі, якщо при такій перевірці буде виявлено, що код товару було визначено невірно і за нижчою ставкою мита, ніж має бути, імпортер зобов’язаний буде сплатити податки за всі поставки з неправильним кодом. Чим вище ставка мита, тим нижчою є ймовірність того, що до товару виникнуть претензії. У митному кодексі так і зазначено – якщо брокер сумнівається у виборі, то має право обрати код на власний розсуд із найвищою ставкою мита. Проте, якщо товар декларується під нульову ставку і тим паче вперше, у його оформленні треба бути максимально уважним. Як правило, всі наступні поставки оформляються за принципом першої й існує висока ймовірність, що товар так і “кататиметься” у неправильному коді, що надалі несе ризики додаткових витрат для імпортера.
Неправильна класифікація товару може стати причиною багатьох проблем – від заборони ввезення чи вивезення до підвищення мита. І добре, якщо проблему вдалося відстежити на першому постачанні та сума переплати становитиме лише 10%. А якщо це виявиться вже самою митницею, коли товар “катався” в неправильному коді рік, три чи більше? Таке незаплановане фінансове навантаження бізнес може просто не витримати.
Досвідчений митний брокер використовує всі можливі інструменти для того, щоб вірно класифікувати товар та мінімізувати ризики описані вище, а найголовніше – побудувати документальну та законну лінію захисту товару, що ввозиться на територію України.
Потрібно пам’ятати, що помилка, допущена в оформленні вантажу при перших поставках, може розтягнутися на всю довжину життя бізнесу у вигляді постійних переплат на митниці, які вважатимуться нормою. Але чи справді переплачувати від 1,6 до 30 млн грн на рік через неправильне кодування товару – це норма? Чи може бути інакше? Про це читайте в наступній статті, де ми розповімо про те, навіщо потрібна ініціативна перевірка бізнесу у вигляді митного аудиту, якою вона буває і як часто її потрібно проводити.