Податкові платежі розраховуються виходячи з митної вартості вантажу, що складається з: вартості за інвойсом та витрат, що були сплачені при транспортуванні до кордону (не рахуються, якщо за умовами постачання вартість доставки включена до ціни товару).

Розберемо на прикладі імпорту автомобільних запчастин із Берліна. Вартість вантажу по інвойсу – 50 тис дол., транспортні витрати до українського кордону – 2 тис дол. Таким чином митна вартість вантажу становитиме 52 тис дол. Згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, на більшість імпортованих запчастин діє ставка мита у розмірі 5%, що становитиме ще 2 600 дол. ПДВ нараховується на загальну суму (митна вартість+ставка мита) і дорівнюватиме 10 920 дол. Отже, всі податкові платежі становитимуть 13 520 дол.

При експорті товарів схема нарахування податкових платежів така сама, за винятком того, що, як правило, діє нульова ставка мита та товари не обкладаються податком на додану вартість.

На перший погляд, все здається досить простим, однак чому імпортери так часто стикаються з переплатами на митниці?

Кожен товар, який ввозиться на територію України – від продуктів харчування до спеціального обладнання, знаходиться у так званій “таблиці ризиків”, де зазначено за якої мінімальної вартості він може бути імпортований. Таким чином митні органи намагаються убезпечити себе від ввезення товарів за заниженою вартістю та, відповідно, зменшення податкових надходжень до бюджету.

Для більшості груп товарів, таких як продукти харчування, одяг, меблі та багато інших, цей показник обчислюється у доларах на кілограм. Якщо йдеться про імпорт техніки, обладнання та ін. – ризики визначаються шляхом порівняльного аналізу з попередніми поставками аналогічних товарів.

Чи можливо імпортувати товар, якщо його вартість нижча за ризик? Відповідь – так. Досвідчений брокер може визначити, наскільки висока ця можливість ще на етапі отримання від клієнта попереднього інвойсу та кодування. Якщо товар не проходить за вартістю, є кілька варіантів розвитку подій. Розглянемо кожен із них:

⇒ Підтвердження митної вартості

Якщо митна вартість товару нижча за ризики, необхідно підготувати пакет документів, щоб підтвердити його ціну. Це і є одним із головних завдань брокера – виступити у ролі адвоката бізнесу перед митними органами та захистити його права. Серед документів можуть бути: прайс-листи, податкові накладні, минулі декларації з імпорту, калькуляція ціноутворення собівартості товару від виробника, документи, що підтверджують транспортні витрати, експортна декларація країни відправника тощо.

Весь пакет документів відправляється на митницю разом із декларацією, де приймається рішення, чи може цей товар бути імпортований за вказаною вартістю. Весь процес у середньому займає близько тижня. При цьому потрібно враховувати, що весь цей час вантаж стоятиме на митниці.

⇒ Підвищення митної вартості

Варіант А: Добровільне підвищення митної вартості

варіант найпростіший і має сенс, коли вартість переплати не суттєва. У такому разі це рішення буде більш ефективним та значно заощадить час.

Варіант Б: Примусове підвищення митної вартості

випадок , який можливий, якщо митниця, навіть не дивлячись на підготовлений пакет документів, винесла рішення про те, що вартість товару не є законною та імпортер зобов’язаний сплатити податки за вищою митною вартістю. У цій ситуації можливі лише два варіанти – або підвищення митної вартості, або заперечення рішення митниці в суді.

Особливість досвідчених брокерських компаній у тому, що у них є досвід та розуміння вибудовування доказової бази, оформлення товарів, митна вартість яких нижче ризиків. Близько 90% оформлень компанії ВР-ГРУП – саме такі, і важливу роль тут грає репутація компанії на ринку. Завчасний аналіз ризиків та розрахунок митної вартості дасть точне розуміння, якими будуть податкові платежі, та мінімізує ймовірність переплат. Про те, які механізми ще існують для мінімізації митних витрат, можна буде почитати у наступній статті.